Бор (B) та цинк (Zn) є критично важливими мікроелементами в інтенсивних сівозмінах із залученням ріпаку (озимого або ярого) та кукурудзи. Вони діють як каталізатори ферментативних процесів, регулятори гормонального фону та структурні елементи клітинних стінок.

1. Бор (B): головний елемент для ріпаку

Ріпак належить до культур-борофілів. Для формування 1 тонни насіння він споживає 30–60 г бору, що в рази перевищує потреби зернових культур.

Основні функції бору в рослині:

  • Формування клітинних стінок: Бор бере участь у синтезі пектинових речовин, роблячи тканини еластичними та міцними.

  • Ріст кореневої системи: Впливає на ділення клітин у меристемних тканинах (конусах росту).

  • Запилення та запліднення: Стимулює проростання пилкових трубок, зменшує абортацію квіток та стручків.

  • Транспорт цукрів: Забезпечує відтік вуглеводів з листя до кореневої шийки та кореня перед зимуванням.

Наслідки дефіциту бору на ріпаку:

Дуплистість стебла ріпаку через дефіцит бору. Джерело: Superagronom.com

  • Осінь: Утворення дуплистості (порожнин) у кореневій шийці та корені. Під час замерзання води в цих порожнинах корінь розривається, що призводить до вимерзання або ураження гнилями (фомоз, фузаріоз).

  • Весна: Погане гілкування, розтріскування стеблок, затримка цвітіння, "знебарвлення" та опадання квіток, низька виповненість стручків.

2. Цинк (Zn): критичний елемент для кукурудзи

Кукурудза дуже чутлива до наявності доступного цинку. За врожайності 10 т/га культура відчу відчутну потребу в цьому елементі — близько 300–500 г/га.

Основні функції цинку в рослині:

  • Синтез ауксинів (індолілоцтової кислоти): Цинк відповідає за гормони росту. Без нього рослина залишається карликовою.

  • Фотосинтез та білковий обмін: Входить до складу карбоангідрази та інших ферментів, що активують засвоєння азоту.

  • Холодостійкість та стресостійкість: Активує антиоксидантні системи під час весняних зворотних заморозків чи посухи.

Наслідки дефіциту цинку на кукурудзі:

  • Міжжилковий хлороз: Поява білих або світло-жовтих смуг уздовж центральної жилки на молодому листі (т.зв. "біла просіка" або "біла верхівка").

  • Укорочення міжвузлів: Пригнічення росту в висоту, пригнічений вигляд рослин на ранніх фазах (V3–V8).

  • Затримка цвітіння: Неоднорідне викидання волотей і качанів, через що погіршується запилення і виникає череззерниця.

3. Взаємодія у сівозміні та сезонна динаміка

У сівозміні "ріпак — кукурудза" або "кукурудза — ріпак" важливо враховувати вплив ґрунтових умов, реакції середовища (pH) та винос елементів.

Параметр Бор (B) Цинк (Zn)
Головний споживач Ріпак Кукурудза
Критична фаза внесення Осінь (розетка 4–8 листків), весна (стеблування–бутонізація) Весна (фаза 3–5 та 7–9 листків)
Фактори ризику дефіциту Високий pH (вапнування), легкі піщані ґрунти, посуха Високий pH, високий вміст фосфору в ґрунті (антагонізм P/Zn), холодна та волога весна
Рухливість у рослині Дуже низька (не перерозподіляється зі старих листків у молоді) Помірне переміщення

Антагонізм елементів: Надмірне позакореневе або ґрунтове внесення фосфору блокує засвоєння цинку кукурудзою. Вапнування кислих ґрунтів знижує доступність як бору, так і цинку.

4. Рекомендації щодо застосування в технології

Для озимого ріпаку:

  1. Осінь (фаза 4–6 листків): Внесення 100–150 г/га активного бору (у формі борату етаноламіну). Мета — ущільнення кореневої шийки, нагромадження цукрів, запобігання дуплистості.

  2. Весна (початок стеблування — бутонізація): 150–250 г/га бору. Доцільно комбінувати із сіркою, магнієм та заходами інсектицидного захисту.

Для кукурудзи:

  1. Обробка насіння: Внесення цинку у складі комплексу для інокуляції/протруєння (50–100 г Zn/т насіння).

  2. Позакореневе підживлення (фаза 3–5 листків): 150–300 г/га хелатованого цинку (Zn-EDTA). Це найкритичніша фаза, коли закладка елементів качана залежить від наявності гормонів росту.

  3. Друге підживлення (фаза 7–9 листків): Повторне внесення 100–150 г/га Zn при інтенсивних технологіях вирощування.