Осіннє внесення фосфорно-калійних добрив під озимі культури (пшеницю, ячмінь, ріпак) є вирішальним фактором їхньої зимостійкості та формування потужного потенціалу врожайності. Фосфор (P) стимулює ріст кореневої системи та прискорює закладання вузла кущіння, а калій (K) регулює водний баланс, сприяє накопиченню цукрів у клітинах та підвищує морозостійкість.

1. Роль фосфору та калію у підготовці до зими

  • Фосфор (P):

    • Забезпечує ріст як первинної, так і вторинної кореневої системи.

    • Прискорює засвоєння інших елементів та процес синтезу органічних сполук.

    • Недостатність восени: Призводить до слабкого вкорінення, затримки фаз розвитку та підвищеного ризику вимерзання.

  • Калій (K):

    • Сприяє активному накопиченню розчинних вуглеводів (цукрів) у вузлі кущіння, що знижує точку замерзання клітинного соку.

    • Ущільнює покривні тканини, запобігаючи випаровуванню вологи та підвищуючи стійкість до грибкових захворювань.

    • Недостатність восени: Призводить до зневоднення тканин при заморозках та пошкодження клітинних мембран.

2. Як розрахувати дози добрив

Розрахунок доз P та K проводиться з урахуванням кількох ключових параметрів:

  1. Запланована врожайність (Т/га).

  2. Винос елементів живлення одиницею продукції (з урахуванням побічної).

  3. Вміст доступних форм P та K у ґрунті (за даними агрохімічного аналізу).

  4. Коефіцієнт засвоєння елементів з ґрунту та добрив.

Базовий розрахунок за формулою:

  • D — доза добрива в діючій речовині (д.р., кг/га);

  • W — запланований врожай (т/га);

  • S — норма виносу елемента на 1 т врожаю (кг/т);

  • N_g — вміст доступного елемента в ґрунті (мг/кг ґрунту за даними аналізу);

  • K_g — коефіцієнт перерахунку мг/кг у кг/га (залежить від щільності ґрунту);

  • K_d — коефіцієнт використання елемента з добрива (P: 15–25\%, K: 50–70\%).

Орієнтовні норми виносу елементів (на 1 т зерна з відповідною кількістю соломи):

  • Озима пшениця: P_2O_5 — 10–12кг/т; K_2O — 20–25 кг/т.

  • Озимий ріпак: P_2O_5 — 15–20кг/т; K_2O — 35–45 кг/т.

3. Норми внесення за рівнями забезпечення ґрунту

Рівень забезпечення ґрунту (P і K) Доза P2​O5​ (кг д.р./га) Доза K2​O (кг д.р./га) Особливості застосування
Низький

70–90

 90–120 Основне внесення під оранку/дискування + стартове в рядок
Середній 40–60 60–80 Основне внесення або стрічкове (Strip-till / DAP)
Високий 20–30 30–40 Переважно припосівне (стартове) внесення в рядок

4. Терміни та способи внесення

  1. Основне внесення (80–90% від норми):

    • Проводиться під основний обробіток ґрунту (оранка, глибокорозпушування, дискування).

    • Фосфор і калій малорухомі в ґрунті, тому вони повинні розміщуватися в зоні залягання основної маси кореневої системи (10–20 см).

  2. Припосівне / Стартове внесення (10–20% від норми):

    • Внесення суперфосфату, MAP/DAP або рідких комплексних добрив (РКД) безпосередньо в рядок під час сівби.

    • Забезпечує рослини фосфором на перших етапах, коли холодна земля обмежує його надходження з ґрунтових запасів.

5. Поради для максимальної перезимівлі

  • Співвідношення N:P:K восени: Оптимальним вважається співвідношення 1 : 2 : 2 або 1 : 2.5 : 2.5. Надлишок азоту восени блокує захисні функції калію та фосфору.

  • Врахування pH ґрунту: На кислих ґрунтах (pH < 5.5) фосфор зв'язується залізом та алюмінієм, тому рекомендується використовувати захищені або рідкі форми (РКД), а також проводити вапнування.

  • Позакоренева корекція: У фазу 3–5 листків корисна обробка монофосфатом калію або фосфітними формами фосфору для швидкого стимулювання накопичення цукрів.